- яєчко
- [йайе/чко]
-чка, м. (на) -чку, р. мн. -чок
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
вічко — 1 іменник середнього роду око; віконце; позначка вічко 2 іменник середнього роду верхня частина діжки … Орфографічний словник української мови
лы́чко — лычко, а; мн. лычки, лычек (уменьш.к лыко) … Русское словесное ударение
месте́чко — местечко, а; мн. местечки, чек … Русское словесное ударение
яєчко — а, с. 1) Зменш. пестл. до яйце. 2) анат. Парна чоловіча статева залоза людини і ссавців, орган розмноження і внутрішньої секреції. •• Додатко/ве яє/чко анат. вада розвитку, що полягає у наявності третього яєчка, яке може мати або окрему, або… … Український тлумачний словник
вуєчко — іменник чоловічого роду, істота діал … Орфографічний словник української мови
двоєчко — числівник кількісний … Орфографічний словник української мови
обоєчко — числівник кількісний … Орфографічний словник української мови
Підоплічко — прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються … Орфографічний словник української мови
плічко — іменник середнього роду * Але: дві, три, чотири плічка … Орфографічний словник української мови
соловеєчко — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови